Авторська педагогічна концепція. Сучасники при педагогічну концепцію А.Макаренка. Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.). Перші декрети Радянською уряду про освіту.
Складання програми виховання особистості як системи цілей виховання. Предмет дослідження – роль національних традицій у вихованні школяра. Об’єкт дослідження – виховний процес в українській педагогіці.
Протиріччя політичних і філософських передумов у теорії педагогіки Д.Локка. Д.Локк — прибічник реальної освіти
Сутність рефлексології полягає в тому, що вся поведінка людини, починаючи з елементарних органічних реакцій і закінчуючи найскладнішими актами творчості, зводиться до рефлексів. Третьою основою в педагогічній теорії А. Макаренка є виховання свідомості, почуття обов’язку і відповідальності. Почуття обов’язку перед Батьківщиною, уміння враховувати кожен крок своєї діяльності і поведінки з точки зору інтересів суспільства він ставив вище за все. Його називають “яничаром”, носієм авторитарної, тоталітарної педагогіки. В умовах терору репресій проти української інтелігенції А.С.Макаренко робив усе, аби захистити знедолених дітей, повернути їх до повноцінного життя.
- Толстого, школі «Еврика-розвиток» (м. Томськ); у Школі вільного розвитку А.
- Метою особистісного орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в ставленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.
- Основою моральних стосунків була общинна власність на засоби виробництва.
- Простеження соціального розвитку особистості формується через динаміку його конкретних і власних відносин до загальнолюдських цінностей, акумулюючих в собі досягнення культури.
- Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.
Розглядаючи наукові праці філософів, психологів, педагогів зустрічаємо різні трактування поняття духовності. Так, у трактуванні М. Бердяєва духовність – це найвища якість, цінність, найвище досягнення самої людини, оскільки найвища мета – не економічна, не соціальна, а духовна. Виклад основного матеріалу дослідження. Педагогічна наука розглядає проблему духовно-морального виховання учнівської молоді як одну з провідних, адже те, як людина визначає цінності, усвідомлює свою сутність, істотно впливає на всю її життєдіяльність.
Й.Ф.Гербарт. Внесок в педагогіку як у наукову дисципліну
У середині 20-х років, як завдання на перспективу, було вису-нуго гасло обов’язкової семирічної освіти, однак цього не вдалося досягти, так само як і загального початкового навчання. Стешенко був одним https://argayash.com/pag/posledstviya-brexit-dlya-industrii-azartnuh-igr.html із авторів плану організації національної освіти в Україні, який було схвалено на всеукраїнських учительських з’їздах, які проходили 1917 року. Він також займався організацією роботи цих з’їздів.
У його оригінальній концепції особистості йде мова про те, що сутність людини є апріорно заданою, визначеною, закладеною з моменту народження у “згорнутому” вигляді. Людина залежить від своєї внутрішньо закладеної сутності, тому не може мати повної свободи волі, як це стверджував Ж.-П.Сартр. Головним призначенням людини, за Маслоу, є “відкриття своєї ідентичності, свого справжнього “Я”. Питання про те, як повернути людині її істинну людську сутність, як зробити її вільною особистістю становить центр уваги філософії екзистенціалізму.
Духнович були присвячені проблемам морального виховання. Сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Як зазначено у Державній національній програмі «Освіта. У ранньому дитинстві перші педагоги, батьки, покликані «створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу». Суспільне виховання разом із сімейним забезпечує повноцінний і всебічний розвиток дитини на засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України.